Кіста зуба — це патологічне утворення, яке найчастіше формується в кістковій тканині біля верхівки кореня. Зазвичай воно пов’язане з тривалим запаленням та інфекцією всередині кореневих каналів. На рентгенівському знімку така ділянка може виглядати як округле затемнення біля кореня зуба.
Виявлення кісти не завжди означає, що зуб необхідно видаляти. У багатьох випадках його можна зберегти за допомогою первинного або повторного лікування кореневих каналів. Якщо консервативне лікування неможливе або не забезпечує загоєння, застосовують хірургічні методи.
Вибір тактики залежить від причини запалення, стану коренів, якості попереднього лікування, розмірів і розташування утворення, а також від можливості повноцінно відновити коронкову частину зуба.
Що таке кіста зуба
Найчастіше під кістою зуба мають на увазі радикулярну, або кореневу, кісту. Вона формується біля верхівки кореня внаслідок хронічного запалення, джерелом якого є інфекція всередині зуба.
Процес може розвиватися таким чином:
- Глибокий карієс або травма призводять до запалення пульпи.
- Пульпа гине, а бактерії поширюються кореневими каналами.
- Інфекція виходить за межі кореня.
- У навколишній кістковій тканині розвивається хронічне запалення.
- Із часом біля кореня може сформуватися гранульома, кістоподібне утворення або справжня кіста.
Проте схоже затемнення на знімку не завжди є саме кістою. У ділянці коренів можуть виникати різні запальні та незапальні утворення, тому діагноз не можна встановлювати лише за формою і розміром рентгенологічної тіні.
Чому з’являється кіста біля кореня зуба
Основна причина — інфекція в системі кореневих каналів. Вона може виникнути внаслідок:
- глибокого нелікованого карієсу;
- пульпіту та загибелі пульпи;
- травми зуба;
- тріщини коронки або кореня;
- негерметичної пломби чи коронки;
- раніше пропущеного кореневого каналу;
- недостатнього очищення або пломбування каналів;
- повторного проникнення бактерій у раніше лікований зуб;
- руйнування реставрації після ендодонтичного лікування.
Іноді запалення зберігається навіть після лікування каналів. Причиною можуть бути складна анатомія, додаткові канали, негерметичність реставрації або інфекція в ділянці верхівки кореня.
Які симптоми можуть виникати
Невелика кіста або хронічний запальний осередок можуть тривалий час не спричиняти скарг. Іноді утворення виявляють випадково під час профілактичного рентгенологічного дослідження.
Можливі симптоми:
- періодичний ниючий біль;
- дискомфорт під час жування;
- біль під час накушування на зуб;
- відчуття, що зуб став вищим за інші;
- потемніння коронкової частини;
- припухлість ясен;
- поява нориці або «прищика» на яснах;
- виділення гною;
- неприємний присмак;
- набряк щоки;
- рухомість зуба.
У разі загострення може сформуватися абсцес — скупчення гною біля кореня зуба. Зазвичай він пов’язаний із поширенням інфекції із зуба в навколишні тканини.
Якщо набряк швидко збільшується, підвищується температура, стає важко відкривати рот, ковтати або дихати, потрібна невідкладна медична допомога.
Як діагностують кісту зуба
Діагностика починається з огляду та оцінки скарг пацієнта. Стоматолог перевіряє стан зуба, пломб і коронок, реакцію на постукування та накушування, рухомість, стан ясен і наявність нориці.
Для визначення життєздатності пульпи можуть застосовуватися температурні та електричні тести. Вони допомагають установити, чи пов’язаний осередок біля кореня з інфекцією всередині конкретного зуба.
Рентгенографія
Прицільний знімок дає змогу оцінити:
- форму й довжину коренів;
- стан кісткової тканини;
- розташування запального осередку;
- якість раніше запломбованих каналів;
- наявність пропущених каналів;
- стан пломби або коронки.
Проте за звичайним знімком не завжди можна точно відрізнити кісту від гранульоми. Рентгенологічне затемнення біля кореня потребує диференційної діагностики, оскільки в цій ділянці можуть виникати різні захворювання.
Комп’ютерна томографія
Конусно-променева комп’ютерна томографія створює тривимірне зображення досліджуваної ділянки. Вона може бути корисною, якщо необхідно:
- визначити точні розміри утворення;
- оцінити стан кісткової тканини;
- побачити додаткові канали;
- виявити перфорацію або резорбцію кореня;
- оцінити близькість осередку до пазухи, нерва та сусідніх зубів;
- спланувати хірургічне лікування.
КТ призначають за показаннями, коли отримана інформація може вплинути на вибір методу лікування.
Гістологічне дослідження
Остаточно підтвердити тип видаленого утворення можна після дослідження тканини в лабораторії. Це особливо важливо за нетипового вигляду, незвичного розташування або невідповідності між клінічною та рентгенологічною картиною.
Чи можна зберегти зуб із кістою
У багатьох випадках — так. Наявність утворення біля кореня сама по собі не є обов’язковим показанням до видалення.
Збереження зуба найімовірніше, якщо:
- корінь не має вертикальної тріщини;
- зуб можна надійно відновити пломбою, вкладкою або коронкою;
- канали доступні для обробки;
- немає критичного руйнування тканин;
- зуб має достатню кісткову підтримку;
- джерело інфекції можна усунути;
- пацієнт готовий проходити лікування та контрольні огляди.
Раніше ліковані зуби зі збереженим періапікальним осередком іноді вдається зберегти за допомогою повторного лікування каналів або ендодонтичної хірургії.
Лікування кореневих каналів
Якщо канали раніше не лікували, першим етапом часто стає ендодонтичне лікування. Його мета — видалити інфекцію з внутрішнього простору зуба.
Процедура зазвичай передбачає:
- Місцеву анестезію.
- Ізоляцію зуба від слини.
- Створення доступу до кореневих каналів.
- Видалення інфікованої або загиблої пульпи.
- Визначення довжини каналів.
- Механічну й антисептичну обробку.
- Герметичне пломбування каналів.
- Відновлення коронкової частини зуба.
Після усунення джерела інфекції організм може поступово відновити кісткову тканину біля кореня. Зменшення осередку оцінюють на контрольних знімках. Загоєння відбувається не миттєво та може тривати кілька місяців.
Навіть велике утворення не завжди потребує негайної операції. Тактика залежить не лише від розміру, а й від походження осередку, якості обробки каналів і динаміки загоєння.
Повторне лікування каналів
Якщо кісту або запальний осередок виявлено біля раніше лікованого зуба, лікар оцінює якість попереднього лікування.
Повторне ендодонтичне лікування може знадобитися, якщо:
- канал запломбований не на всю довжину;
- виявлено необроблений додатковий канал;
- пломбувальний матеріал утратив герметичність;
- зруйнувалася пломба або коронка;
- у каналах збереглася інфекція;
- бактерії повторно проникли всередину зуба.
Під час переліковування лікар видаляє старий матеріал, повторно очищує та дезінфікує канали, а потім герметично їх пломбує.
Повторне лікування зазвичай розглядають як один з основних способів усунення інфекції, що зберігається. Хірургічний метод може застосовуватися, коли переліковування неможливе, небажане або не дало результату.
Хірургічні методи збереження зуба
Якщо звичайне або повторне лікування каналів не дає змоги усунути осередок, стоматолог може рекомендувати ендодонтичну операцію.
Резекція верхівки кореня
Найпоширеніша операція — апікоектомія, або резекція верхівки кореня. Вона застосовується, коли запалення зберігається в кістковій тканині біля закінчення кореня після лікування каналів.
Операція зазвичай проходить таким чином:
- Проводиться місцева анестезія.
- Лікар виконує невеликий розріз на яснах.
- Створюється доступ до ділянки верхівки кореня.
- Видаляються запалені або кістозні тканини.
- Видаляється кілька міліметрів верхівки кореня.
- За потреби канал герметизується з боку кореня.
- Рана ушивається.
Така операція дає змогу видалити осередок, зберігши основну частину кореня та сам зуб.
Цистектомія
Цистектомія — це хірургічне видалення кістозної оболонки. Операцію можуть поєднувати з резекцією верхівки кореня, якщо утворення пов’язане з конкретним зубом, а консервативного лікування недостатньо.
Видалену тканину зазвичай направляють на гістологічне дослідження для підтвердження діагнозу.
Декомпресія
При великих утвореннях іноді застосовується декомпресія. У кістозну порожнину встановлюють пристрій, який зменшує внутрішній тиск і сприяє поступовому скороченню осередку.
Метод потребує тривалого спостереження та ретельного догляду. Після зменшення утворення може знадобитися додаткове ендодонтичне або хірургічне лікування.
Що краще: лікування каналів чи операція
Універсального методу не існує. Вибір залежить від причини захворювання.
Лікування або переліковування каналів є доцільним, коли інфекцію можна усунути через коронкову частину зуба. Воно дає змогу впливати на основне джерело проблеми — бактерії всередині каналів.
Операція може бути рекомендована, якщо:
- до каналів неможливо отримати доступ;
- усередині встановлено штифт або конструкцію, видалення якої є небезпечним;
- запалення зберігається після якісного лікування;
- існує проблема біля самої верхівки кореня;
- потрібно видалити тканину для гістологічного дослідження;
- необхідно одночасно усунути кістозний осередок і герметизувати корінь.
Ендодонтична хірургія застосовується саме тоді, коли одного нехірургічного лікування недостатньо для збереження зуба.
Коли зуб усе-таки потрібно видалити
Зберегти зуб можливо не завжди. Видалення може бути рекомендоване за таких станів:
- вертикальна тріщина або перелом кореня;
- критичне руйнування коронки нижче рівня ясен;
- неможливість герметично відновити зуб;
- виражена рухомість і значна втрата кісткової тканини;
- непрохідні канали за відсутності можливості хірургічного лікування;
- повторне безуспішне лікування;
- несприятливе розташування або стан коренів;
- поширення процесу на кілька анатомічних ділянок;
- підозра на утворення, не пов’язане зі звичайною ендодонтичною інфекцією;
- відсутність прогнозованого способу зберегти функцію зуба.
Рішення про видалення приймається після оцінки не лише кісти, а й загального прогнозу зуба. Іноді технічно можна провести складне лікування, але після нього зуб неможливо надійно відновити.
Після видалення лікар може запропонувати варіанти заміщення: імплантацію, мостоподібний протез або іншу ортопедичну конструкцію.
Чи потрібні антибіотики
Антибіотики не видаляють кісту та не очищують інфіковані кореневі канали. Вони не замінюють ендодонтичного або хірургічного лікування.
Антибактеріальні препарати можуть призначатися при:
- поширеному набряку;
- підвищенні температури;
- погіршенні загального стану;
- ознаках поширення інфекції;
- деяких супутніх захворюваннях.
При локальному хронічному осередку без системних симптомів основним завданням залишається усунення джерела інфекції.
Самостійно приймати антибіотики не можна.
Чи можна вилікувати кісту народними засобами
Полоскання, компреси та домашні засоби не здатні видалити інфекцію з кореневих каналів або відновити зруйновану кісткову тканину.
Категорично не рекомендується:
- прогрівати болючу ділянку;
- проколювати припухлість;
- прикладати агресивні речовини до ясен;
- самостійно розкривати норицю;
- відкладати відвідування стоматолога після зменшення болю.
Тимчасове зникнення симптомів не означає, що запальний осередок зник.
Як контролюють результат лікування
Після лікування стоматолог призначає контрольні огляди та знімки. Лікар оцінює:
- відсутність болю й набряку;
- стан ясен;
- герметичність пломби або коронки;
- зменшення рентгенологічного осередку;
- відновлення кісткової тканини;
- відсутність нових ознак інфекції.
Якщо осередок поступово зменшується, це свідчить про позитивну динаміку. Якщо він зберігається, збільшується або виникають нові симптоми, може знадобитися повторна діагностика, операція чи видалення.
Як знизити ризик утворення кісти
Основні заходи профілактики:
- лікувати карієс на ранніх стадіях;
- не відкладати звернення при зубному болю;
- проходити профілактичний огляд;
- робити знімки за показаннями лікаря;
- своєчасно відновлювати пошкоджені пломби й коронки;
- завершувати лікування каналів і постійне відновлення зуба;
- контролювати стан раніше лікованих зубів;
- звертатися до лікаря після травми, навіть якщо зуб зовні не пошкоджений;
- дотримуватися щоденної гігієни ротової порожнини.
Висновок
Кіста біля кореня не завжди означає необхідність видалення зуба. У багатьох випадках джерело запалення можна усунути за допомогою первинного або повторного лікування каналів. Якщо цього недостатньо, зберегти зуб іноді допомагає резекція верхівки кореня та видалення патологічних тканин.
Тактика визначається після огляду, перевірки життєздатності зуба, рентгенографії, а за потреби — комп’ютерної томографії. Важливо оцінити не лише розміри утворення, а й стан кореня, якість каналів і можливість відновити зуб.
Що раніше виявлена проблема, то більше варіантів лікування та вища ймовірність зберегти власний зуб.