Періодонтит зуба: симптоми, причини та методи лікування

Періодонтит зуба — це запалення тканин, які оточують корінь зуба. Найчастіше захворювання розвивається, коли бактерії з інфікованої або зруйнованої пульпи проникають через кореневі канали до ділянки верхівки кореня.

Періодонтит може супроводжуватися вираженим болем, відчуттям, що зуб став «вищим», дискомфортом під час жування та набряком. Проте хронічна форма іноді тривалий час перебігає майже без симптомів і виявляється лише під час рентгенологічного дослідження.

Без своєчасного лікування запалення може призвести до утворення гнійного осередку, руйнування кісткової тканини та втрати зуба.

Що таке періодонтит зуба

Усередині зуба розташована пульпа — м’яка тканина, що містить нервові волокна та кровоносні судини. У разі глибокого карієсу, травми або негерметичної пломби бактерії можуть проникнути в пульпу та спричинити її запалення.

Якщо інфекція поширюється далі кореневими каналами, запалюються тканини навколо верхівки кореня. Такий стан називають апікальним, або верхівковим, періодонтитом. Основною причиною його розвитку зазвичай є інфекція в некротизованій або раніше недостатньо обробленій системі кореневих каналів.

Важливо не плутати періодонтит зуба з пародонтитом. Періодонтит уражає тканини безпосередньо біля кореня конкретного зуба. Пародонтит є захворюванням ясен та опорних тканин зубів, зазвичай пов’язаним із бактеріальним нальотом і формуванням пародонтальних кишень.

Основні причини періодонтиту

Найчастіше захворювання виникає через проникнення інфекції з кореневих каналів. До цього можуть призвести:

  • глибокий нелікований карієс;
  • пульпіт і подальша загибель пульпи;
  • несвоєчасне лікування хворого зуба;
  • травма, тріщина або скол зуба;
  • негерметична стара пломба чи коронка;
  • повторне проникнення бактерій у раніше пролікований зуб;
  • необроблені або недостатньо запломбовані канали;
  • ускладнення після неякісного ендодонтичного лікування;
  • перевантаження зуба через надто високу пломбу або порушення прикусу.

Після загибелі пульпи біль іноді тимчасово зменшується. Це не завжди означає одужання: інфекція може продовжити поширюватися та спричинити запалення біля кореня або формування абсцесу.

Симптоми періодонтиту зуба

Прояви залежать від форми й активності запального процесу. Найхарактерніші симптоми:

  • постійний ниючий або пульсуючий біль;
  • різка болісність під час накушування;
  • біль під час постукування по зубу;
  • відчуття, що зуб став вищим за інші;
  • неможливість повноцінно жувати на хворому боці;
  • припухлість або почервоніння ясен;
  • утворення невеликої нориці чи «прищика» на яснах;
  • виділення гною та неприємний присмак у роті;
  • потемніння коронкової частини зуба;
  • набряк щоки;
  • збільшення лімфатичних вузлів;
  • підвищення температури та загальне нездужання в разі поширення інфекції.

Для апікального періодонтиту особливо характерний постійний, добре локалізований біль, який посилюється під час жування або постукування по зубу. При цьому вираженого набряку над коренем на ранній стадії може не бути.

Чи може періодонтит перебігати без болю

Так. Хронічний періодонтит іноді розвивається майже безсимптомно. Пацієнт може не відчувати болю або помічати лише періодичний дискомфорт під час жування.

У таких випадках запальний осередок часто виявляють випадково на рентгенівському знімку. Відсутність болю не означає, що лікування не потрібне: навколо кореня може продовжуватися руйнування кісткової тканини.

Форми періодонтиту

Гострий періодонтит

Гостра форма зазвичай розвивається швидко та супроводжується вираженою болісністю. Зуб стає чутливим до накушування, може з’явитися відчуття розпирання та набряк навколишніх тканин.

У разі накопичення гною запалення може перейти в періапікальний абсцес. Тоді біль зазвичай посилюється, з’являється припухлість ясен або обличчя, іноді підвищується температура.

Хронічний періодонтит

Хронічне запалення може перебігати без сильного болю. Іноді пацієнт помічає:

  • слабкий дискомфорт під час жування;
  • періодичне відчуття важкості біля зуба;
  • норицю на яснах;
  • неприємний присмак;
  • потемніння зуба.

При хронічному процесі біля верхівки кореня може утворитися осередок руйнування кісткової тканини. Залежно від його будови лікар може використовувати терміни «гранульома», «кістогранульома» або «радикулярна кіста», однак точний діагноз встановлюють після обстеження.

Загострення хронічного періодонтиту

На тлі тривалого безсимптомного запалення може виникнути різке загострення. З’являються біль, набряк, болісність під час накушування, а іноді погіршується загальне самопочуття.

Чим періодонтит відрізняється від пульпіту

При пульпіті запалення розташоване всередині зуба — у пульпі. Біль нерідко виникає мимовільно, посилюється вночі та може довго зберігатися після впливу гарячого або холодного.

При періодонтиті запалення виходить за межі кореневого каналу та уражає тканини біля кореня. Тому характернішими стають біль під час жування, постукування та відчуття «вирослого» зуба.

Установити точний діагноз лише за характером болю неможливо. Для цього потрібні огляд стоматолога й додаткове обстеження.

Як діагностують періодонтит

Діагностика починається з бесіди та огляду. Стоматолог уточнює характер і тривалість болю, наявність травм та інформацію про попереднє лікування зуба.

Під час обстеження лікар може провести:

  • огляд зуба та ясен;
  • перевірку реакції на холод або тепло;
  • постукування по зубу;
  • пробу на накушування;
  • оцінку рухомості;
  • дослідження ясенних кишень;
  • рентгенографію;
  • комп’ютерну томографію у складних випадках.

Рентгенівський знімок допомагає оцінити стан коренів, якість раніше запломбованих каналів і наявність змін у навколишній кістковій тканині. Проте на ранній стадії запалення не завжди одразу помітне на знімку, тому лікар ураховує сукупність клінічних ознак.

Як лікують періодонтит зуба

Метод лікування залежить від причини захворювання, стану каналів, розмірів запального осередку та можливості відновити зуб.

Головне завдання — усунути джерело інфекції, очистити систему кореневих каналів і створити умови для загоєння тканин біля кореня.

Первинне лікування кореневих каналів

Якщо канали раніше не лікували, стоматолог проводить ендодонтичне лікування:

  1. Виконує місцеву анестезію.
  2. Ізолює зуб від слини.
  3. Відкриває доступ до кореневих каналів.
  4. Видаляє інфіковану або загиблу пульпу.
  5. Визначає довжину каналів.
  6. Очищує та розширює їх спеціальними інструментами.
  7. Промиває антисептичними розчинами.
  8. Висушує та герметично пломбує канали.
  9. Відновлює коронкову частину зуба.

Якісне очищення каналів на повну робочу довжину відіграє важливу роль у лікуванні апікального періодонтиту.

Лікування у кілька відвідувань

У деяких випадках лікування проводять не за один візит. Після очищення лікар може внести в канали лікувальний матеріал і встановити тимчасову пломбу.

Під час наступного відвідування оцінюють стан зуба. Якщо ознаки активного запалення зменшилися, канали пломбують постійно.

Кількість візитів визначається індивідуально та залежить від складності будови каналів і поширеності інфекції.

Повторне лікування каналів

Якщо запалення з’явилося біля раніше пролікованого зуба, може знадобитися переліковування.

Стоматолог видаляє старий пломбувальний матеріал, шукає необроблені канали, повторно очищує й дезінфікує їх, після чого виконує герметичне пломбування.

При персистуючому апікальному періодонтиті можливими варіантами є повторне ендодонтичне лікування, хірургічне втручання або видалення зуба. Вибір залежить від клінічної ситуації.

Хірургічне лікування

Якщо звичайним способом усунути запалення неможливо, лікар може рекомендувати ендодонтичну операцію.

Один із варіантів — резекція верхівки кореня. Під час процедури хірург отримує доступ до запального осередку, видаляє уражені тканини та частину верхівки кореня, а за потреби герметизує канал із боку кореня.

Таке лікування застосовується не в усіх випадках. Рішення ухвалюють після рентгенографії або комп’ютерної томографії.

Видалення зуба

Видалення може знадобитися, якщо:

  • зуб сильно зруйнований і не підлягає відновленню;
  • виявлено вертикальну тріщину кореня;
  • канали неможливо якісно обробити;
  • запальний процес зберігається після проведеного лікування;
  • зуб має виражену рухомість або несприятливий прогноз.

За можливості стоматологи намагаються зберегти власний зуб, однак лікування має бути не лише технічно можливим, а й прогнозованим.

Чи потрібні антибіотики при періодонтиті

Антибіотики не усувають інфекцію всередині кореневих каналів і не замінюють стоматологічного лікування. Основним методом є усунення джерела інфекції: обробка каналів, забезпечення відтоку вмісту або інше необхідне втручання.

Антибактеріальні препарати можуть призначатися лікарем у разі поширення інфекції, вираженого набряку, підвищення температури, загального нездужання або підвищеного ризику ускладнень. При локальному процесі без системних симптомів антибіотики зазвичай не є основним лікуванням.

Самостійно починати або припиняти приймання антибіотиків не можна.

Чи боляче лікувати періодонтит

Лікування проводиться під місцевою анестезією, тому основні маніпуляції зазвичай не спричиняють вираженого болю. При гострому запаленні досягти повного знеболення іноді складніше, але лікар може використати додаткові методи анестезії.

Після процедури можлива тимчасова болісність під час накушування. Вона пов’язана з реакцією тканин навколо кореня на втручання та зазвичай поступово зменшується.

Якщо біль посилюється, з’являється набряк, підвищується температура або погіршується загальний стан, необхідно звернутися до стоматолога.

Скільки загоюється періодонтит

Біль і дискомфорт після якісного лікування можуть зменшитися протягом кількох днів. Проте відновлення кісткової тканини навколо кореня відбувається значно повільніше та може тривати кілька місяців.

Для контролю загоєння стоматолог може призначити повторний знімок. Навіть за відсутності скарг важливо прийти на контроль у рекомендований лікарем термін.

Чи можна вилікувати періодонтит народними засобами

Полоскання та знеболювальні засоби можуть тимчасово зменшити симптоми, але не здатні очистити інфіковані кореневі канали.

Не можна прогрівати болючу ділянку, проколювати припухлість або прикладати ліки безпосередньо до ясен. Це може спричинити опік слизової оболонки та сприяти поширенню інфекції.

Для усунення причини захворювання необхідне стоматологічне лікування.

Коли потрібна термінова допомога

Потрібно якнайшвидше звернутися до стоматолога, якщо:

  • біль зберігається понад два дні;
  • зуб сильно болить під час накушування;
  • з’явилася припухлість ясен;
  • набрякла щока або щелепа;
  • з’явився гній чи неприємний присмак;
  • підвищилася температура;
  • знеболювальні засоби не допомагають.

При вираженому набряку обличчя або шиї, утрудненні дихання, ковтання чи відкривання рота необхідна невідкладна медична допомога. Зубний абсцес самостійно не минає та потребує лікування у стоматолога.

Профілактика періодонтиту

Знизити ризик захворювання допомагають:

  • лікування карієсу на ранніх стадіях;
  • своєчасне звернення при зубному болю;
  • регулярні профілактичні огляди;
  • професійна гігієна;
  • щоденне чищення зубів;
  • використання міжзубних засобів гігієни;
  • своєчасна заміна негерметичних пломб;
  • контроль стану раніше лікованих зубів;
  • захист зубів від травм.

Висновок

Періодонтит — це запалення тканин біля кореня зуба, яке найчастіше розвивається через інфекцію всередині кореневих каналів. Захворювання може спричиняти сильний біль під час жування, набряк та утворення гнійного осередку, але іноді перебігає практично безсимптомно.

Основним методом лікування є очищення, дезінфекція та герметичне пломбування кореневих каналів. За потреби проводиться повторне або хірургічне лікування. Антибіотики використовуються лише за показаннями й не замінюють усунення джерела інфекції.

При болю під час накушування, припухлості ясен або появі нориці не варто відкладати візит. Що раніше проведена діагностика, то вища ймовірність зберегти зуб.

Share:
Leave comment